Святий Бернард з Клерво вірив, що для того, щоб любити інших, треба йти до джерела любові – Бога.
Любов – це прекрасне людське почуття, яке може спонукати нас піклуватися про інших. Однак любов не завжди приходить легко, і в багатьох випадках ми взагалі не відчуваємо любові у своєму серці.
Щоб виправити цю ситуацію, св. Бернард з Клерво вважав, що потрібно йти до джерела всякої любові – до самого Бога.
Він пояснює свої думки в одній зі своїх численних проповідей.
Любов достатня сама по собі, вона приносить задоволення сама по собі і завдяки собі самій. Це її заслуга, її власна нагорода. Любов не шукає ніякої причини поза собою, ніяких наслідків поза собою. Її користь полягає в її практиці. Я люблю, тому що я люблю, і я люблю, що я можу любити. Любов – це велика річ, якщо вона постійно повертається до свого початку, пливе назад до свого джерела, завжди черпаючи звідти воду, яка постійно поповнює її.
св. Бернард з Клерво
Це центральна істина, яка додатково підтверджується Катехизмом Католицької Церкви.
Любов до ближнього невіддільна від любові до Бога (Катехизм Католицької Церкви, §1878).
Ісус робить любов «новою заповіддю» (пор. Йо 13:34). Полюбивши Своїх «до кінця» (Йо 13:1), Він виявляє любов Отця, яку Він отримав від Нього. Полюбивши один одного, учні наслідують любов Ісуса, яку вони також отримали. Тому Ісус каже: «Як Мене Отець полюбив, так Я вас полюбив. Перебувайте у Моїй любові» (Йо 15:9). І ще: «Це Моя заповідь: щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив» (Йо 15:12).
Катехизм Католицької Церкви §1823
Як пише апостол Йоан: “Хто не любить, той не пізнає Бога; бо Бог є любов” (1 Йоана 4:8).
Якщо ми дійсно хочемо любити інших, навіть свою дружину, чоловіка або сім’ю, ми повинні йти до джерела любові.
Автор: Philip Kosloski
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської: Максим Гонтар
Фото: Toa Heftiba on Unsplash
